Nieuws · 03.09.2020
Ð†Ð½Ñ‚ÐµÐ³Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ та робочого міÑÑ†Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½ÑŽÑ” мовну компетентніÑть
ІнвеÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² новачків на ринку праці забезпечує Ñталу працездатніÑть цієї цільової групи.
Джерело: TvOO: Tijdschrift voor Ontwikkeling in Organisaties — вереÑень â„– 3 2020 https://www.tvoo.nl
Ðіна Мейлоф та Ðіколь Мол
ІнвеÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² новачків на ринку праці забезпечує Ñталу працездатніÑть цієї цільової групи. Ð’Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚ÑŒ важливий внеÑок у Ñоціально-ÑуÑпільну Ñферу та дбає про Ñтабільний кадровий Ñклад. Хоча Ñ†Ñ Ñ–Ð½Ð²ÐµÑÑ‚Ð¸Ñ†Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€ÐµÐ±ÑƒÑ” зуÑиль Ñ– Ñпівпраці з різними Ñторонами, зрештою вона приноÑить вигоду Ñк компанії, так Ñ– новачку у формі тривалих трудових відноÑин.
Ð”Ð»Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÑ–Ð² Ð²Ð¸Ð²Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ð´ÐµÑ€Ð»Ð°Ð½Ð´Ñької мови Ñ” важливим Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑÑкденного Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° роботи. Проте піÑÐ»Ñ Ð·Ð°Ð²ÐµÑ€ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ курÑу новачкам чаÑто доводитьÑÑ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸ ще багато кроків, перш ніж вони відчують Ñебе впевнено на роботі, оÑкільки їм бракує Ñпецифічної профеÑійної лекÑики. Тому Ñ–Ñнує потреба в мовних уроках, Ñкі б ідеально відповідали щоденним робочим ÑитуаціÑм, оÑобливо Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´ÐµÐ¹ з низьким рівнем оÑвіти. Коли наÑтупного року набуде чинноÑті новий закон про інтеграцію, новачків активно Ñтимулюватимуть швидше починати роботу або ÑтажуваннÑ.
Як ми допомагаємо новачкам за допомогою мовних тренінгів знайти та зберегти роботу? Ми опиÑуємо оновлений підхід до Ð²Ð¸Ð²Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ð´ÐµÑ€Ð»Ð°Ð½Ð´Ñької мови у клінінговій галузі — Ñфері, де знаходить роботу багато новачків. Суть цього оновленого підходу полÑгає в макÑимальній інтеграції мовних уроків із щоденними обов'Ñзками та профеÑійними мовними компетенціÑми. Це підхід, Ñкий дає ще більшу віддачу за підтримки роботодавців та колег безпоÑередньо на робочому міÑці.
Тривале навчаннÑ, замало зв'Ñзку з практикою
Згідно з чинними правилами, новачки мають ÑклаÑти мовний Ñ–Ñпит протÑгом трьох років. Ці мовні уроки зазвичай пов'Ñзані з повÑÑкденними Ñправами, такими Ñк ÐºÑƒÐ¿Ñ–Ð²Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´ÑƒÐºÑ‚Ñ–Ð² або Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð´Ð¾ лікарÑ. Проте доÑвід показує, що не вÑÑ– новачки дійÑно починають розмовлÑти нідерландÑькою. ПіÑÐ»Ñ ÑƒÑ€Ð¾ÐºÑƒ вони вчатьÑÑ Ð²Ð´Ð¾Ð¼Ð°, а продукти купують у Ñупермаркеті абÑолютно безконтактно, де їм не потрібно нічого говорити. Через це багато хто відчуває бар'єр у Ñпілкуванні нідерландÑькою. Коли Ñ–Ñпити Ñкладено Ñ– починаєтьÑÑ Ð¿Ð¾ÑˆÑƒÐº роботи, чаÑто наÑтає розчаруваннÑ: роботодавці вважають їхню мову нерозбірливою Ñ– радÑть Ñпочатку краще вивчити мову. Лише деÑÑть відÑотків новачків знаходÑть роботу через два роки, Ñ– цей показник зроÑтає до 49 відÑотків через чотири роки (SER, 2020).
Інша проблема полÑгає в тому, що більшіÑть мовних уроків недоÑтатньо готують новачків до Ñпецифічних аÑпектів роботи. Ðаприклад, прибиральнику необхідно мати профеÑійні знаннÑ, такі Ñк Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÐºÑ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ð¼ на мийних заÑобах. Зазвичай його Ñловникового запаÑу недоÑтатньо, щоб, наприклад, поÑтавити Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñигналізацію або викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°ÑˆÐ¸Ð½Ð¸. ÐаÑлідком може бути те, що він воліє переклаÑти ці Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° колегу, через що функціонує не оптимально. Ð Ð´Ð»Ñ Ñ…Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÐ¸Ñ… робочих відноÑин, звіÑно, також необхідно мати можливіÑть контактувати з колегами, офіÑними працівниками та керівництвом. Через брак розмовної практики люди чаÑто не наважуютьÑÑ Ð½Ð° це. Тож важливо краще допомогти новачкам на робочому міÑці, але Ñк?
Мова на робочому міÑці
У клінінговій галузі 22 відÑотки працівників мають міграційне Ð¿Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ (Kalkhoven, 2019). Клінінг поÑідає перше міÑце в першій деÑÑтці профеÑій, де чаÑто зуÑтрічаєтьÑÑ Ð½Ð¸Ð·ÑŒÐºÐ° грамотніÑть: цілих 40 відÑотків прибиральників Ñ” малопиÑьменними (Stichting lezen & schrijven, 2019). Клінінг — це Ñектор з давньою традицією мовних уроків. Ðещодавно робочий зошит Taal in de Schoonmaak був переглÑнутий та адаптований до змін у клінінговій галузі. З одного боку, ми хотіли, щоб матеріал краще відповідав щоденним обов'Ñзкам та бажаній поведінці прибиральника, щоб кориÑть була очевиднішою Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…. Клінінгова галузь змінилаÑÑ Ð·Ð° оÑтанні роки (Visscher en Tops, 2015). Так, Ð¿Ñ€Ð¸Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñе чаÑтіше переноÑитьÑÑ Ð· вечірніх годин на денний чаÑ.
Це робить прибиральника помітним Ñ– чаÑтиною офіÑної рутини. Через це навички ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ° Ñтали важливішими. Це Ñтворює більший тиÑк на викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ð´ÐµÑ€Ð»Ð°Ð½Ð´Ñької мови. З іншого боку, робочий зошит Ñтав ще конкретнішим. Цілі Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ‚Ñ–Ð»ÐµÐ½Ñ– в конкретних робочих компетенціÑÑ…, де центральне міÑце поÑідає профеÑійна мовна вправніÑть. Подумайте про такі речі, Ñк: «Я можу Ñказати, Ñк називаютьÑÑ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ð¸ та приÑтрої» та «Я можу запропонувати комуÑÑŒ допомогу». Ðарешті, більше уваги приділÑєтьÑÑ Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½ÑŽ робочих компетенцій у практику та рефлекÑÑ–Ñ— над ними. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ компетенції перекладаютьÑÑ Ð² макÑимально конкретні практичні завданнÑ. Вихідною точкою Ñ” те, що люди проходÑть практико-орієнтований мовний курÑ. Це дає їм змогу компетентно працювати та комунікувати, щоб вони могли функціонувати автономно та краще підтримувати контакт з іншими. Ці речі Ñ” важливими Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб люди залишалиÑÑ Ð¼Ð¾Ñ‚Ð¸Ð²Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ до Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ (Deci & Ryan, 2000).
ПеренеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ‡ÐµÐ½Ð¾Ð³Ð¾
Ð”Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ¸ цього оновленого робочого зошита ми повернулиÑÑ Ð´Ð¾ Ñуті навчального процеÑу, а Ñаме до перенеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð½ÑŒ (транÑферу). Будь-Ñкий навчальний Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ — Ñ–, отже, Ð²Ð¸Ð²Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ð´ÐµÑ€Ð»Ð°Ð½Ð´Ñької мови — Ñ” ефективним лише тоді, коли вивчені Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° навички заÑтоÑовуютьÑÑ Ð² робочій Ñитуації (Bergenhenegouwen & De Mooij, 2011). У процеÑÑ– транÑферу відіграють роль три категорії:
- оÑобиÑтіÑні характериÑтики, такі Ñк інтелект, здібноÑті та мотиваціÑ;
- дизайн навчального процеÑу, такий Ñк відповідніÑть навчальної та робочої Ñитуацій, відповідніÑть цільовій групі, дидактичні принципи, завданнÑ, вправи та зворотний зв'Ñзок;
- характериÑтики робочої Ñитуації, такі Ñк заÑтоÑуваннÑ, підтримка та Ñупровід на робочому міÑці з боку керівника та/або колег.
ÐœÐ¾Ñ‚Ð¸Ð²Ð°Ñ†Ñ–Ñ ÑƒÑ‡Ð°Ñників має величезне значеннÑ, оÑкільки люди з низьким рівнем оÑвіти чаÑтіше за інших втрачають мотивацію під Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ (SER, 2019). ОÑобливо люди, Ñкі хочуть швидко Ñтати до роботи, мають мало шкільних навичок або майже не навчилиÑÑ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸ й пиÑати, відчувають замало уÑпіху. ІÑнує багато теорій мотивації, але Ñ‚ÐµÐ¾Ñ€Ñ–Ñ Ñамодетермінації ДеÑÑ– та РаÑна (2000) Ñ” актуальною Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñвіти та робочого міÑцÑ. Вони Ñтверджують, що Ñ” три речі, Ñкі забезпечують Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ‚Ð¸Ð²Ð°Ñ†Ñ–Ñ—:
- КомпетентніÑть: новачки почуваютьÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÐµÑ‚ÐµÐ½Ñ‚Ð½Ð¸Ð¼Ð¸, Ñкщо вони розуміють нідерландÑьку мову Ñ– володіють нею.
- ÐвтономіÑ: вони відчуватимуть автономію, Ñкщо бачитимуть зв'Ñзок навчального процеÑу з роботою Ñ– Ñкщо зможуть ÑамоÑтійно виконувати Ñвої завданнÑ.
- Пов'ÑзаніÑть: завдÑки виконанню розмовних завдань у навчальній групі та на роботі виникає контакт із колегами.
Ці фактори Ñ” компаÑом Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð½Ð¸ÐºÐ°.
Щоб навчальний Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ ÐºÑ€Ð°Ñ‰Ðµ відповідав робочій Ñитуації, було налагоджено інтенÑивну Ñпівпрацю між роботодавцÑми та мовними фахівцÑми.
Вони ретельно доÑлідили, з Ñкими діÑми та обÑтавинами ÑтикаєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº у 2020 році та Ñкі профеÑійні мовні навички при цьому необхідні. Мовний ÐºÑƒÑ€Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ñ–Ð½Ñ–Ð½Ð³Ñƒ зрештою міÑтить:
- базовий Ñловниковий Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ñ–Ð½Ñ–Ð½Ð³Ñƒ;
- ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· колегами та Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð½Ñтрукцій;
- безпечне та здорове прибираннÑ;
- «гоÑтинніÑть».
Під Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ€Ð¾ÐºÑ–Ð² Ñпочатку вÑілÑко розширюєтьÑÑ Ñловниковий запаÑ, наприклад, за допомогою малюнків, різних Ñитуацій та мовленнєвих дій (проханнÑ, поÑÑненнÑ, думка: це мовленнєві дії). Потім на уроках проÑлуховуютьÑÑ, розігруютьÑÑ Ñ‚Ð° варіюютьÑÑ Ð´Ñ–Ð°Ð»Ð¾Ð³Ð¸ в безпечному Ñередовищі. Мало уваги приділÑєтьÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ð¼ правилам. ОÑобливо Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÑ–Ð² з низьким рівнем оÑвіти доцільно пропонувати граматичну Ñтруктуру лише тоді, коли вона Ñ” актуальною Ñ– типовою Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ— мовленнєвої дії (Bossers, Kuiken & Vermeer, 2015). ПіÑÐ»Ñ ÑƒÑ€Ð¾ÐºÑƒ учаÑники починають заÑтоÑовувати Ñвої нові навички на практиці.

Ð”Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ½ÐµÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð½ÑŒ необхідне негайне заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° практиці. Саме цей транÑфер ÑтимулюєтьÑÑ Ð² оновленому підході: учаÑники перевірÑють, чи дійÑно вдаєтьÑÑ Ñ€ÐµÐ°Ð»Ñ–Ð·ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ робочу компетенцію, втілену в короткому практичному завданні. Де це можливо, діалоги з колегами або офіÑними працівниками відпрацьовуютьÑÑ Ð½Ð° практиці. УчаÑники звітують про це, роблÑчи відео- або Ð°ÑƒÐ´Ñ–Ð¾Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð±Ð¾ пишучи Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÐ³Ð°Ð¼. УчаÑники зберігають ці «докази» в цифровому портфоліо, завдÑки чому вони формують наочний оглÑд влаÑного розвитку. Ðа наÑтупному уроці запиÑи вправ ÑупроводжуютьÑÑ Ð·Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚Ð½Ð¸Ð¼ зв'Ñзком — оÑобиÑтим, а іноді й Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї групи. ПіÑÐ»Ñ Ñ€ÐµÑ„Ð»ÐµÐºÑÑ–Ñ— учаÑник Ñ– викладач разом вирішують, чи потрібна додаткова практика, чи доÑÑгнуто доÑтатнього уÑпіху. Таким чином, учаÑник Ñам чітко формулює Ñвій прогреÑ, що зміцнює автономію.
Перші результати
Оцінка перших навчальних груп, Ñкі працювали з оновленим підручником Taal in de schoonmaak, показує, що новачки Ñпочатку хвилюютьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· практичні завданнÑ, але вÑе ж проÑвлÑють наполегливіÑть. Тож перший уÑпіх полÑгає в тому, що вони долають Ñтрах перед ÑпілкуваннÑм. Викладачі в захваті. Вони помічають під Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ€Ð¾ÐºÑ–Ð² Ñ– бачать у цифрових портфоліо, що учаÑники дійÑно докладають зуÑиль, щоб заÑтоÑувати вивчене на практиці. Результатом Ñ” те, що уроки заÑвоюютьÑÑ Ð½Ð°Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ краще. ПоÑтупово учаÑники доÑÑгають дедалі більшого уÑпіху. Велика перевага цього методу — прÑмий транÑфер: новачки здобувають профеÑійні мовні навички. Крім того, вони отримують за це визнаннÑ: від викладача, а також від колег. Окрім того, виникає більше контактів із роботодавцем та колегами. Це ÑприÑÑ” відчуттю пов'ÑзаноÑті. Дамен (2013) Ñтверджує, що уÑпіх ÑприÑÑ” тому, що учаÑники навіть чаÑтіше хочуть вчитиÑÑ Ð´Ð°Ð»Ñ–. Це дає учаÑнику можливоÑті Ð´Ð»Ñ Ð·Ñ€Ð¾ÑтаннÑ, а компанії — гнучкого працівника, Ñкий легше заÑвоює зміни в робочій Ñфері. Роботодавці також у захваті. Вони вже давно бачать, що завдÑки мовним урокам працівники працюють безпечніше Ñ– роблÑть менше помилок (Visscher & Tops, 2015). Також вони бачать, що новачки краще виконують Ñвою роль гоÑподарÑ/гоÑподині та функціонують ÑамоÑтійніше. Цей підхід також позитивно впливає на корпоративну культуру. Ми помічаємо, що колеги, Ñкі бачать, Ñк новачок тренуєтьÑÑ, надзвичайно цінують ці зуÑиллÑ. Колеги надихаютьÑÑ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¸. Ще одна перевага полÑгає в тому, що команди починають функціонувати згуртованіше, оÑкільки виникає більше поваги та зв'Ñзку. ЗавдÑки цьому люди почуваютьÑÑ ÐºÑ€Ð°Ñ‰Ðµ на роботі, а також знижуєтьÑÑ Ñ€Ñ–Ð²ÐµÐ½ÑŒ відÑутноÑті через хворобу.

Увага менеджерів та роботодавців
Окрім уÑпіхів, Ñ” й речі, Ñкі потребують додаткової уваги. Так, у клінінговій галузі працює багато колег, Ñкі Ñамі не дуже добре володіють нідерландÑькою мовою. Крім того, прибиральники чаÑто працюють наодинці. ЗалишаєтьÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð¼ ідентифікувати доÑтатньо Ñитуацій, у Ñких можна було б практикувати короткі діалоги. Це вимагає тіÑної Ñпівпраці з менеджерами та роботодавцÑми в пошуку найбільш кориÑних та практично здійÑненних можливоÑтей.
Ð’ інших галузÑÑ… також більше уваги приділÑєтьÑÑ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¼ урокам на робочому міÑці. Скрізь Ñвідомо шукають Ñитуації, в Ñких новачки можуть активно практикувати Ñвої мовні знаннÑ. Дедалі більше компаній Ñвно Ñтимулюють працівників Ñтавати мовними напарниками, мовними коучами або мовними помічниками. Окрім чаÑу, це іноді потребує певних інвеÑтицій. Разом із роботодавцем ми зважуємо витрати та вигоди. Ми бачимо, що роль мовного помічника — це більше, ніж проÑто допомога зі Ñловами. Колега, Ñкий допомагає, може бути ефективнішим, Ñкщо отримає поради щодо Ñвоєї ролі. ПіÑÐ»Ñ ÐºÐ¾Ð½Ñультації він може, наприклад, краще допомагати з вимовою та побудовою речень. Тоді він знає, що Ñоціальні норми ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ Ñ” чаÑтиною мовної вправноÑті. Коротка інÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ помічника може поÑилити ефективніÑть Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÐ° та компанії.
1+1=3!
З нашого доÑвіду роботи з мовними курÑами ми дізналиÑÑ, що макÑимальна Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÐ³Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ з мовою Ñ” ефективною Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ розвитку новачка. Згаданий робочий зошит Ñ” гарним прикладом цього. Мовні тренінги приноÑÑть більше результатів, Ñкщо Ñ” інтенÑивна та хороша ÑÐ¿Ñ–Ð²Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ мовними тренерами та компанією на трьох етапах навчального процеÑу:
- Перший крок — це аналіз обов'Ñзків та процеÑів на робочому міÑці Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ тренінгу. Також враховуютьÑÑ Ð½Ð¾Ð²Ñ– зміни в роботі.
- Другий крок — Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ‚Ð¸Ð²ÑƒÑŽÑ‡Ð¾Ð³Ð¾ підходу до Ñамих уроків шлÑхом поÑтановки практичних цілей та Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð½Ð´Ð¸Ð²Ñ–Ð´ÑƒÐ°Ð»ÑŒÐ½Ð¾ підібраних профеÑійних мовних завдань. Тут Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð² на міÑцÑÑ… та їхнє ÑприÑÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ велику цінніÑть.
- Третій Ñ– оÑтанній крок — Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñвіду уÑпіху під Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ€Ð¾ÐºÑ–Ð² Ñ–, де це можливо, також на робочому міÑці, щоб зроÑтала впевненіÑть у Ñобі. Це вимагає ÑÑ‚Ð¸Ð¼ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· боку Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¾Ð´Ð°Ð²Ñ†Ñ Ñ– найкраще працює за умови Ð·Ð°Ð»ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÐ³ — мовних помічників, Ñкі отримують підтримку у виглÑді порад та підказок.
Робота та мова однаково важливі Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÐ°. Проте оптимальна Ñ–Ð½Ñ‚ÐµÐ³Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ в роботу дає ефект 1+1=3. Це те, чого ви прагнете: новачки вивчають Ñаме ту мову, Ñка дає їм ÑˆÐ°Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ñ‚Ð¸ та зберегти роботу.
Ðіна Мейлоф — мовний тренер у TopTaal, ÑпеціалізуєтьÑÑ Ð½Ð° курÑах інтеграції Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÑ–Ð² та нідерландÑькій мові на робочому міÑці. TopTaal — це ÑервіÑна оÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ ÑƒÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ñлих нідерландÑької мови, Ñка розроблÑÑ” індивідуальні мовні курÑи Ð´Ð»Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ… галузей та на різних мовних та оÑвітніх рівнÑÑ…
Ðіколь Мол — фахівець з навчаннÑ, працює конÑультантом з Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° тренером в UL-Team opleidingen, ÑпеціаліÑÑ‚ із профеÑійної підготовки та тренінгів
Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ñ–Ð½Ñ–Ð½Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ— галузі.
ПоÑиланнÑ
- Bergenhenegouwen, G., & Mooijman, E.A.M. (2010). Strategisch opleiden en leren in organisaties (4-те виданнÑ). Groningen: Noordhoff.
- Bossers, B., Kuiken, F., Vermeer, A. (2015). Handboek Nederlands als tweede taal in het volwassenonderwijs (2-ге перероблене виданнÑ, Ñтор. 231-243). Bussum: Coutinho.
- Damen, M.A., Sanders, J. & Van Dam, K. (2013). Levenslang leren: Het effect van een positieve leerervaring op de self-efficacy van laagopgeleiden. Tijdschrift voor Arbeidsvraagstukken, 29(4).
- Kalkhoven, (2019, 17 квітнÑ). Factsheet Schoonmaak 2019. ПереглÑнуто 23 Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð½Ñ 2020 року на https://www.uwv.nl/overuwv/kennis-cijfers-en-onderzoek/arbeidsmarktinformatie/factsheet-schoonmaak-2019.aspx
- (2020, 23 березнÑ). Ingangsdatum nieuw inburgeringsstelsel naar 1 juli 2021. ПереглÑнуто 23 Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð½Ñ 2020 року на https://www.rijksoverheid.nl/actueel/nieuws/2020/03/23/ingangsdatum-nieuw-inburgeringsstelsel-naar-1-juli-2021
- Ryan, R.M. & Deci, L. (2000 ). Self-Determination Theory and the Facilitation of Intrinsic Motivation, Social Development, and Well-Being. American Psychologist, 55(1), Ñтор. 68-78.
- (2019, 12 квітнÑ). Samen werken aan taal. Een advies over laaggeletterdheid. Завантажено 23 Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð½Ñ 2020 року з https://www.ser.nl/-/media/ser/downloads/adviezen/2019/samenwerken-aan-taal.pdf
- Serra, (2019). Taal in de schoonmaak (верÑÑ–Ñ 1.0). Amsterdam: TopTaal та UL-team.
- Stichting Lezen en Schrijven. (2019, 11 червнÑ). Spreiding van laaggeletterdheid. Завантажено 23 Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð½Ñ 2020 року з https://www.lezenenschrijven.nl/uploads/editor/2019_Rapport_Spreiding_laaggeletterdheid-webversie_DEF.pdf <
- Visscher, K. та Tops, (2015, квітень). Investeren in taal levert veel op: Drie businesscases voor groepsgericht taalonderwijs in de schoonmaakbranche. ПереглÑнуто 23 Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð½Ñ 2020 року на https://www.taalakkoord.nl/documenten/publicaties/2015/04/28/rapportage-investeren-in-taal-levert-veel-op



