Онлайн-заняття на практиці

Амстердам, четвер, 25 березня 2020 року

Слухачі один за одним з'являються на екрані, трохи пораються, щоб увімкнути звук, і ми можемо розпочинати. Також можуть долучитися двоє слухачів, які застрягли в інших країнах. У всіх усе добре. Я запитую, чи вони хоч трохи рухаються, адже більшість продовжує працювати, тепер уже з дому, за комп'ютером. Я поки що соромлюся просити їх робити вправи перед камерою. Можливо, наступного уроку.

Тепер усі звикли: книги лежать біля комп'ютера, домашнє завдання під рукою. У мене на комп'ютері вже готові вебсайт, документ Word та презентація PowerPoint.

Сьогодні ввечері у нас було 3-^є онлайн-заняття. Я підготувала запитання з новими словами, які ми частково обговорюємо всім класом: чи вважаєте ви, що онлайн-урок проходить плавно? Так, вважає більшість. Один слухач все ж вважає, що це менш затишно, ніж у класі. Тож ми сподіваємося, що колись знову просто зустрінемося фізично. Я пишу слово зустрітися в чаті, бо хтось запитує, що воно означає. Бачу, як слухачі записують слово у свої зошити.

Шкода, що час від часу зв'язок переривається або когось важко зрозуміти, якщо пропускна здатність мережі недостатня. Сьогодні ввечері мене саму теж погано чути, коли весь район дивиться NOS заради пресконференції, але потім усе знову йде чудово. Коли після уроку я пишу імейл слухачці, яку було погано чути, вона відповідає, що змогла добре стежити за уроком. На щастя.

Махаючи рукою, люди просять слова, але зазвичай усе йде само собою. Після спільного відпрацювання кількох нових слів вони розходяться по групах. Я залишаюся одна в загальному залі. Трохи розгублено чекаю. Через деякий час переходжу з кімнати в кімнату, але іноді слухачі навіть не помічають, що я заходжу. Я трохи схожа на вуайєриста. Іноді я занадто швидко закриваю кімнати: ми ще далеко не закінчили, кажуть вони, коли ми знову збираємося разом. Я перепрошую, до цього ще треба звикнути.

Ми робимо перерву та виділяємо час на самостійну роботу. Коли я показую всім презентацію PowerPoint із поясненням граматики, я можу набагато краще, ніж у класі, бачити, як усі стежать. Я бачу, скільки часу людям потрібно для засвоєння інформації, тому що бачу всі обличчя крупним планом у правій частині екрана. Пізнавально.

Після перерви ми повертаємося Ñ– починаємо розігрувати сценки, ролі до яких готувалися в офлайн-режимі. З певними обов'язковими словами розігруються діалоги. Оплески наприкінці. У чаті люди пишуть обов'язкові слова, які вони почули. Ми завершуємо віршем-розрадою (разом з аудіо) зі спеціальної колекції на Poetry International. Дехто декламує вірш інакше — менш урочисто, веселіше, але з правильними наголосами. Усі раді бачити одне одного Ñ– мати змогу продовжувати вивчення нідерландської. Ми дякуємо одне одному Ñ– бажаємо гарних днів. До наступного уроку!

Ніна Мейхоф

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Бажаєте отримати більше інформації про наші онлайн-заняття? Зв'яжіться з нами. Для отримання додаткової інформації про коронавірус переходьте на www.rivm.nl.

← Alle nieuws